КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ЗАТВЕРДЖУЮ
Ректор __________________ Л.В. Губерський
У Х В А Л А
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Стан та завдання подальшого підвищення
публікаційної активності співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
від 03 жовтня 2016 року
Заслухавши та обговоривши доповідь проректора з наукової роботи В.С. Мартинюка, Вчена рада відзначає позитивну тенденцію щодо підвищення публікаційної активності співробітників Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – Університет) протягом останніх п’яти років.
Так, на сьогодні публікаційну активність співробітників Університету в наукометричній базі даних Scopus засвідчують 14033 документи, які складають загальну кількість публікацій, афільованих з Університетом. Кількість публікацій, які увійшли до цієї бази протягом 2012–2016 рр., відповідно за роками становить 782, 847, 940, 1006 та 564 документи станом на вересень поточного року. Загальна кількість цитувань співробітників Університету у виданнях, що індексуються базою Scopus, за 2012–2016 рр. складає 3025, 2794, 2267, 1119 та 111 відповідно. Остання цифра не вказує на зниження публікаційної активності – показники за 2016 р. не можуть вважатись остаточними, оскільки на час здійснення моніторингу до наукометричної бази даних потрапила лише частина публікацій за вказаний період, а кількість цитувань безпосередньо залежить від тривалості перебування документа у наукометричній базі.
Загальна кількість публікацій співробітників Університету за 2012–2016 рр. у виданнях 97 країн, що індексуються Scopus, становить 8157 документів. Розподіл ТОП-10 країн практично не змінювався протягом 2012–2016 рр. і сформувався у такому порядку: Україна, Німеччина, Росія, США, Франція, Великобританія, Польща, Іспанія, Італія, Швеція.
У 2016 році переважна частка публікацій співробітників Університету у виданнях, які увійшли до бази даних Scopus, розподілена за такими галузями знань /науковими напрямами: Фізика і Астрономія – 26%, Матеріалознавство – 15%, Хімія – 13%, Інженерія – 8%, Математика – 8%, Біохімія, генетика і молекулярна біологія – 6%, Комп’ютерні науки – 5%. Публікації за всіма іншими напрямами становить менше 5%.
Протягом 2012–2016 рр. кількісна перевага в статтях, опублікованих співробітниками Університету у виданнях Scopus, традиційно зберігається за природничими факультетами/ інститутами. Найбільша частка публікацій належить хімічному, фізичному, механіко-математичному факультетам, ННЦ «Інститут біології», факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, інституту високих технологій, факультету комп’ютерних наук та кібернетики, Астрономічній обсерваторії. Серед соціогуманітарних факультетів найбільшу кількість публікацій має економічний факультет.
Тематичний план наукових досліджень Університету, що фінансуються за кошти державного бюджету на 2016 рік, включає 56 тем – 42 фундаментальні і 14 прикладні. З них у звітному році розпочато виконання 49 наукових тем – 37 фундаментальних і 13 прикладних. Усі теми, що фінансувалися державою за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, відповідають пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки. Згідно з доступними у базі публікацій Університету (дані за 2016 рік), кількість наукових статей на одного наукового співробітника (загалом по Університету) – виконавця бюджетних НДР – розподілена таким чином:
– для фундаментальних тем: наукових статей – 1,53, статей у зарубіжних виданнях – 0,74, у Scopus – 0,68, у Web of Science – 0,59, у Index Copernicus – 0,06, статей у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань, затверджених МОН України, – 0,53;
– для прикладних тем: наукових статей – 0,65, статей у зарубіжних виданнях – 0,07, у Scopus – 0,09, у Web of Science – 0,08, у Index Copernicus – 0,02, статей у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань, затверджених МОН України, – 0,27.
Активність співробітників бюджетних НДР щодо залучення додаткових коштів для виконання НДР на одного наукового співробітника у 2016 році для фундаментальних тем становить: кількість проектів, грантів, що виконувалися (виконуються) в межах НДР – 0,13 (з них закордонних – 0,05) і проектів, що виконувались в межах програми «Горизонт 2020» – 0,01. Для прикладних тем відповідно – 0,13, 0,02 та 0. Кількість поданих проектів, грантів на виконання наукових досліджень співробітниками НДР у 2016 році на одного наукового співробітника становить 0,16 (з них закордонних – 0,02) і проектів, що виконувались в межах програми «Горизонт 2020» – 0,01. Для прикладних тем відповідно – 0,19, 0,05 та 0,01. Це свідчить про ефективність діяльності виконавців прикладних тем, спрямованої на залучення додаткових коштів для виконання НДР. Крім того, співробітниками бюджетних НДР у 2016 році було отримано 11 охоронних документів (патентів).
Рейтингування тем за 2016 рік здійснювалось службами науково-дослідної частини Університету за спеціально розробленою системою показників, яка охоплює 2 групи. Перша група – це оцінка публікаційної активності (статті в Scopus, в Web of Science, в Index Copernicus, а також у виданнях, які входять до переліку наукових фахових видань, затверджених МОН України, на 1 співробітника теми). Друга група – це активність співробітників бюджетних НДР щодо залучення додаткових коштів на виконання НДР (кількість проектів, грантів, що виконувалися (виконуються) в межах НДР, з них – закордонних та у рамках проекту «Горизонт 2020»); подані проекти, гранти на виконання наукових досліджень співробітниками, з них – закордонних та у рамках проекту «Горизонт 2020». Остаточний рейтинговий показник визначався шляхом додавання місця в рейтингу по кожному з показників окремо для фундаментальних і прикладних тем. Найбільші бали (70 балів для фундаментальних тем та 11 – для прикладних) відповідають найкращим науковим колективам, які є найбільш ефективними і потребують уваги з точки зору подальшого сприяння у збільшенні фінансування та розвитку. Теми з найменшим балом, ймовірно, мають підлягати перегляду з точки зору обсягу їх подальшого фінансування, технічних завдань і складу виконавців.
У рейтингу публікаційної активності ВНЗ України у Scopus, складеному МОН України у 2016 році, Університет (з точки зору розподілу публікацій на 1 дослідника) займає 4 місце з коефіцієнтом 0,18 (для порівняння: перше місце з коефіцієнтом 0,22 посів Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна). Такий показник пояснюється тим, що до цього часу не всі публікації, афільовані з Університетом, індексуються у Scopus і тим, що Університет має великий штат науково-педагогічних і наукових співробітників, але не всі вони ефективно працюють.
Загалом Scopus індексує 52 українські видання (1 з яких засноване в Університеті). Університетські видання представлені в міжнародних наукометричних базах даних – Scopus, Web of Science та Index Copernicus., зокрема:
- Scopus: 1 видання.
Видання «Теорія ймовірностей та математична статистика» (у Scopus індексується англомовна версія видання, видавцем якої є не Університет, а American Mathematical Society).
- Web of Science: 2 видання.
- Advances in Astronomy and Space Physics (співзасновник – Головна астрономічна обсерваторія НАН України).
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Геологія».
- Index Copernicus: 4 видання.
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Економіка».
- Modern Stochastics: Theory and Applications (співзасновник – Вільнюський університет).
- Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Біологія»
- «Адміністративне право і процес».
Видання Університету, які мають найбільший потенціал входження до бази даних Scopus та Web of Science:
- Advances in Astronomy and Space Physics (співзасновник – Головна астрономічна обсерваторія НАН України).
- French-Ukrainian Journal of Chemistry .
- Методи та об’єкти хімічного аналізу.
- Modern Stochastics: Theory and Applications (співзасновник – Вільнюський університет).
- Актуальні питання масової комунікації.
- Актуальні проблеми міжнародних відносин.
- Економічна та соціальна географія.
Вісники Київського національного університету імені Тараса Шевченка:
- Серія «Економіка».
9. Серія «Геологія».
10. Серія «Історія».
11. Серія «Біологія».
12. Серія «Проблеми регуляції фізіологічних функцій».
Вимоги сучасних рейтингів ставлять перед ВНЗ нові завдання, у переліку яких чільне місце займає підвищення публікаційної активності співробітників. Основні перспективи Університету щодо покращення її показників на найближчий період пов’язані з такими завданнями:
1) збільшення кількості публікацій у журналах, що входять до наукометричних баз даних Scopus, Web of Science та інших закордонних видань;
2) більш активна участь співробітників Університету у міжнародних грантах та співпраця з міжнародними науковими організаціями й інституціями;
3) входження видань Університету до бази даних Scopus та Web of Science;
4) підвищення цитування публікацій співробітників Університету засобами нетворкінгу, зокрема шляхом створення профілів та розміщення публікацій в Research Gate, Linked тощо;
5) мотивація до підвищення публікаційної активності шляхом фінансового стимулювання;
6) поширення інформації про наукові досягнення співробітників Університету в рамках проекту «Новини науки Київського національного університету імені Тараса Шевченка», в засобах масової інформації, соціальних і професійних мережах;
7) розширення доступу до міжнародних реферативних баз даних з метою забезпечення міжнародної колаборації вчених Університету (забезпечення критерію рейтингування QS – міжнародна співпраця шляхом/ засобами колаборації);
8) поглиблення міжнародної співпраці – використання видавничої платформи зарубіжних вишів-партнерів для публікації результатів наукових досліджень, здійснених співробітниками Університету;
9) удосконалення бази даних Університету з метою автоматичного розпізнавання афільованих з Університетом публікацій, які внесені у міжнародні бази даних, зокрема Scopus та Web of Science;
10) забезпечення необхідного для входження до бази даних Scopus та Web of Science рівня наукових видань Університету шляхом підтримки /підвищення/ їх змістовності /змістового наповнення;
11) здійснення моніторингу / аналізу публікаційної активності співробітників Університету з урахуванням присутності їх наукових робіт у різних номінаціях наукометричних баз даних (статті, посилання, монографії тощо);
12) підтримка редакцій топових видань Університету;
13) організація міжнародних конференцій, проведення яких забезпечує квоти міжнародних видань для опублікування матеріалів наукового заходу в окремому випуску міжнародного журналу або у вигляді колективної монографії.
Зважаючи на вищезазначене, Вчена рада Університету ухвалює:
- Доповідь проректора з наукової роботи В.С. Мартинюка взяти до відома. Обговорити матеріали доповіді на засіданнях вчених рад факультетів/ інститутів, кафедр.
Відповідальні: декани факультетів/ директори інститутів; завідувачі кафедр.
Термін: до 01.11.2016 року.
2. З метою підвищення наукового рівня публікацій, афільованих з Університетом, організувати навчання співробітників Університету, в першу чергу аспірантів і молодих учених, щодо основних правил підготовки публікацій у виданнях Scopus та Web of Science із залученням фахівців провідних видавництв Elsevier і Thomson Reuters.
Відповідальні: проректор з наукової роботи В.С. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін.
Термін: до 31.12.2016 р.
3. Організувати зустріч наукових співробітників Університету з фахівцями провідних видавництв Elsevier і Thomson Reuters з метою просування наукових видань факультетів/інститутів та авторських публікацій у виданнях Scopus та Web of Science.
Відповідальні: проректор з наукової роботи В.С. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін.
Термін: до 31.12.2016 р.
- З метою поширення інформації про наукові досягнення співробітників Університету і підвищення цитування наукових публікацій на факультетах /в інститутах створити постійні робочі групи з підготовки україно- і англомовних матеріалів у рамках проекту «Наукові новини Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Відповідальні: заступники деканів факультетів /директорів інститутів з наукової роботи.
Термін: жовтень 2016 року.
- Щомісячно здійснювати моніторинг публікаційної активності співробітників Університету та висвітлювати цю інформацію на веб-сторінках Науково-дослідної частини Університету. Аналізувати успіхи науковців з високою публікаційною активність з метою поширення їхнього досвіду.
Відповідальні: проректор з наукової роботи С.В. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; заступники деканів факультетів/ директорів інститутів з наукової роботи; керівники наукових тем.
Термін: постійно.
- Удосконалити систему матеріального стимулювання співробітників Університету за високу публікаційну активність
Відповідальні: проректор з наукової роботи С.В. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; начальник планово-фінансового відділу О.Б. Білявська.
Термін: листопад-грудень 2016.
- Результати публікаційної активності наукових співробітників Університету враховувати при прийнятті рішень щодо обсягів фінансування наукових тем на кожен наступний фінансовий рік.
Відповідальні: проректор з наукової роботи С.В. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; начальник планово-фінансового відділу О.Б. Білявська, декан ФРЕКС І.О.Анісімов.
Термін: листопад-грудень 2016.
- Узгодити з вимогами Scopus та Web of Science формат публікацій, політику і склад редакційних колегій журналів, що видаються Університетом.
Відповідальні: проректор з наукової роботи В.С. Мартинюк; начальник НДЧ Г.М. Толстанова; директор Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича О.О. Сербін; заступники деканів/ директорів факультетів/ інститутів з наукової роботи.
Термін: протягом 2016-2017 років.
- Вченій раді Університету заслухати інформацію про хід виконання цієї ухвали у жовтні-листопаді 2017 року.
- Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на проректора з наукової роботи В.С. Мартинюка.