КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Ректор __________________ Л.В. Губерський
У Х В А Л А
Вченої ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка
«Національно-патріотичне виховання студентської молоді та мовна підготовка як важливий чинник формування фахової компетентності випускника Університету»
від 02 квітня 2018 року
Заслухавши та обговоривши доповідь голови Постійної комісії з гуманітарних питань Київського національного університету імені Тараса Шевченка (далі – Постійна комісія) проф. Г.Ф. Семенюка «Національно-патріотичне виховання студентської молоді та мовна підготовка як важливий чинник формування фахової компетентності випускника Університету», Вчена рада КНУ імені Тараса Шевченка (далі – Університет) відзначає, що в Університеті проводиться активна і багатостороння робота у сфері національно-патріотичного, етичного та культурно-естетичного виховання студентів. Основними осередками цієї роботи є факультети/ інститути як структурні підрозділи Університету і Молодіжний центр культурно-естетичного виховання. Організаторами й координаторами виступають Центр комунікацій, Рада ветеранів, Студентський парламент, інші громадські організації, об’єднання та клуби Університету, профільні заступники деканів факультетів/ директорів інститутів та кафедри як основні ланки науково-педагогічної діяльності в Університеті.
Проблема національно-патріотичного виховання студентської молоді й мовної підготовки як важливого чинника формування фахової компетентності випускника Університету була актуалізована появою відразу кількох документів найвищих органів влади України, зокрема, Указу Президента України «Про Стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки» від 13.10.2015 р., Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження державної цільової соціальної програми «Молодь України» на 2016 – 2020 роки» від 18.02.16 р., Постанови Верховної Ради України Про рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: «Ціннісні орієнтації сучасної української молоді» від 23.02.2017 р., а також Закону України «Про освіту», прийнятого 05.09.2017 р..
Постійна комісія, проаналізувавши стан національно-патріотичного виховання в Університеті та мовної підготовки майбутніх фахівців, відзначила, що на всіх факультетах/ в інститутах упродовж аналізованого періоду відбувалися різнопланові заходи, спрямовані на виховання молоді та розкриття її творчого потенціалу.
Переважна більшість ініціатив, особливо мо́лоді, мали мистецько-художнє спрямування і відповідали реаліям часу, життєвим потребам, зацікавленням студентів.
Студентський парламент зреалізував проекти, зокрема:
- організація на базі Університету міжнародного конкурсу «Тарас Шевченко єднає народи»;
- участь в організації спортивного (інклюзивного) проекту «Світ рівних можливостей», інших спортивних заходів спільно з кафедрою фізичного виховання та спорту Навчально-спортивного комплексу Університету;
- організація зустрічей та екскурсій школярів і ліцеїстів до Історичного та Зоологічного музеїв Університету;
- спільні з Київською міською організацією Товариства Червоного Хреста України майстер-класи з надання першої медичної допомоги організували навчальні курси для студентів та співробітників Університету з першої домедичної допомоги;
- створено «Школу вожатих КНУ» (за три літні місяці близько 100 студентів Університету працювали в дитячих оздоровчих центрах по всій Україні, зокрема в «Славутичі», «Артеку», «Любичі» та інших).
Університетська молодь активно долучалась до міжнародних і всеукраїнських освітніх, культурних й спортивних заходів:
- програма «Навчай для України» – 6-тижневий інтенсивний курс з педагогіки і лідерського розвитку, що передбачає працевлаштування в одній із сільських шкіл;
- участь студентів Університету в організації «Євробачення – 2017».
Пріоритетними напрямами були:
- морально-етичне та національно-патріотичне виховання;
- стимулювання професійного зростання;
- конференції, круглі столи, громадянські форуми, зустрічі з видатними людьми;
- соціальні волонтерські та благодійні проекти;
- культурно‐масова та спортивна робота.
Мистецькі заходи Молодіжного центру культурно-естетичного виховання стали доказом плідної співпраці творчих колективів Університету та студентського активу факультетів/ інститутів:
- святкування 100-ї річниці виконання всесвітньо відомого твору
М. Леонтовича «Щедрик»; - театральний проект «Голод 33» і щорічна культурна акція «Свічка пам’яті»;
- мистецький проект-перформанс «Свідок Чорнобиля»;
- драматична вистава «Багговутівська, 41»;
- театральна постановка пам’яті загиблим у війні в Афганістані;
- тематичні концерти до Дня українського козацтва.
Університетська народна хорова капела «Дніпро» у 2017 році взяла участь у проекті Міністерства культури України – записі диску всіх творів українських композиторів на слова Тараса Шевченка. Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Веснянка» імені Володимира Нероденка є активним учасником міжнародних фольклорних фестивалів. У 2017 році він успішно виступив в Італії та Туреччині.
Колективи Молодіжного центру культурно-естетичного виховання є постійними учасниками та співорганізаторами заходів, присвячених вшануванню пам’яті героїв Майдану – Небесної Сотні; беруть активну участь у волонтерській роботі зі збору допомоги військовим на Сході України; відвідують з концертними виступами українських військових, які перебувають після поранень на лікуванні й реабілітації у військових госпіталях Києва та Київської області.
Значну роботу з національно‐патріотичного виховання студентської молоді проводить Рада ветеранів Університету. Традиційно, ушановуючи загиблих у Другій світовій війні, на Майдані Незалежності, в АТО, представники трудового колективу Університету покладали квіти до Пам’ятного знака, що на фасаді Головного корпусу, скульптури‐символу «Навала» в Ботанічному саду, Пам’ятного Хреста Героям Крут, Меморіалу Героям Небесної Сотні.
За ініціативи Ради ветеранів Університету і безпосередньо професора Кирилюка Ф.М. відбувся Перший громадянський форум Університету на тему «Відчуття єдиної університетської родини» і Другий – на тему «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», в яких узяли участь також Первинна профспілкова організація Університету, Рада молодих учених, Студентський парламент Університету. Ухвалено важливі рішення і заплановано корисні кроки, в тому числі й у виховній роботі, але виконавська дисципліна нівелює всі організаційні зусилля, тому що більшість із запланованого на зазначених форумах так і не виконано.
Варто відзначити активну патріотично-виховну роботу Музею історії Університету, у якому представлені змістовні експозиції, унікальні матеріали. У листопаді 2017 року в музеї були організовані спільно з історичним факультетом тематичні фотодокументальні виставки, присвячені Дню Гідності і Свободи.
Корисною своїм виховним ефектом є практика відкриття пам’ятників, меморіальних дошок, барельєфів на університетських корпусах для увічнення пам’яті видатних діячів Університету. У коридорах Головного корпусу та ІФ розміщено портретні галереї видатних філософів, юристів, учених-природничників, літературознавців, письменників, лінгвістів, істориків, державотворців.
Прикладом громадянської свідомості й патріотичного духу студентів Університету, а також наступності поколінь є меморіальні стенди захисникам Вітчизни у Другій світовій війні та Героям Небесної Сотні, розміщені в Головному корпусі біля зали Вченої ради, а також дві іменні аудиторії, відкриті в інституті філології на честь героїв – захисників України.
До сторіччя створення в Університеті україністичних кафедр здійснено видання праці «Некрополь філологів – викладачів Київського Свято-Володимирового та Шевченкового університету».
Практично в кожному корпусі Університету є іменні аудиторії видатних професорів, учених-педагогів. В інституті філології два роки тому відкрито ретро-аудиторію, яка відтворює інтер’єр університетського навчального приміщення 30-х – 50-х років 20-го століття. Заплановано відкриття музею Олеся Гончара з експонатами, переданими в дарунок родиною письменника. Призначення таких осередків – зберігати дух і тепло, які плекаються в Університеті зусиллями багатьох поколінь.
Важливою подією, зокрема в утвердженні в колективі Університету морально-етичних та національно-патріотичних цінностей, академічної доброчесності та відповідальності стало прийняття на конференції трудового колективу у 2017 році «Етичного кодексу університетської спільноти».
Формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості студентства повинне здійснюватися на прикладах вікової боротьби українського народу за самовизначення і творення власної держави, зокрема:
- на засадах ідей свободи, соборності та державності, успадкованих із часів княжої доби, героїчного козацтва, Українських Січових Стрільців, армій Української Народної Республіки, Української повстанської армії, учасників дисидентського руху в Україні;
- на шанобливому ставленні до жертв голодомору, сталінських репресій, політичних ув’язнень, депортацій тощо;
- на прикладах мужності та героїзму учасників новітніх революційних подій 2004, 2013-14 рр., захисників українських земель у Донецькій та Луганській областях, добровольчих військових формувань та волонтерського руху, спрямованого на протидію зовнішній агресії та тероризму.
Як відомо, мова, історична пам’ять, спільна культура і релігійно-духовна єдність – це наріжні камені, які роблять населення народом, а націю – успішною і сильною. Тому як ніколи актуальною є потреба в формуванні в молоді національних цінностей як світоглядних засад української ідентичності.
Державотворчий статус української мови визначає принципи її вивчення та застосування в університетській освіті як дієвого механізму формування свідомості сучасної студентської молоді, виховання громадянина й патріота, конкурентного фахівця. Молодь є основним обнадійливим чинником української перспективи, тому створення умов для її розвитку і державотворчої діяльності має стати нашим основним завданням.
Не викликає сумнівів, що українська мова є обов’язковим компонентом сучасної університетської освіти, необхідним складником навчальних планів і програм із підготовки фахівців усіх академічних напрямків, адже саме державна мова в університетському освітньому просторі не тільки забезпечує студента необхідним термінологічним інструментарієм, але й виховує громадянина.
Прийнятий у 2017 році Закон України «Про освіту» в ст.7 містить таку норму: «Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови».
На жаль, реальний стан університетських програм із підготовки бакалаврів, магістрів і аспірантів не завжди включає компонент необхідного для сучасного фахівця з державницьким мисленням – знання української мови (виняток становлять окремі факультети – філософський, юридичний, деякі інші підрозділи, але здебільшого у формі факультативів). На сьогодні вивчення мови майбутньої фахової й державотворчої діяльності (а заодно – й історії країни) залежить від рішення факультетів/ інститутів або студента, попри лист Міністерства освіти і науки України (№1.3.120 від 11.03.2015 року) про «необхідність забезпечити викладання дисциплін, що формують компетентності з історії та культури України, філософії, української мови із загальним обсягом не менше 12 кредитів ЄКТС, якщо відповідні дисципліни не є профільними».
Україноцентризм – єдиний принцип, який повинен домінувати і бути реалізований у всіх сферах суспільного, наукового, публічного і державного життя, який передбачає функціонування української мови як основної національної цінності і носія свідомості етносу.
Тому Постійна комісія вважає за необхідне пропонувати Науково-методичному центру організації навчального процесу закріпити в навчальних планах українську мову та історію України як дисципліни обов’язкового вивчення, а не давати на вибір студентам «широкий перелік гуманітарних дисциплін»; при цьому вимагати від профільних кафедр якісного й сучасного викладання цих дисциплін, відповідно до фахової специфіки аудиторії.
Ще одним аспектом громадянського та національно-патріотичного виховання є інститут кураторів.
Саме від куратора студент очікує й отримує життєву пораду, консультацію, підтримку в важку хвилину, строге зауваження, коли для цього є підстава. Тому Постійна комісія вважає за доцільне рекомендувати керівництву Університету відновити інститут кураторства для студентів молодших курсів із обліковуванням цього виду роботи в академічному навантаженні педагогів. Важливою також є функція заступників деканів факультетів/ директорів інститутів з виховної роботи для належного виконання згаданих вище програмових документів Кабміну, Верховної Ради та указів Президента України.
Зважаючи на сучасні суспільні процеси та виклики, що постають перед країною, Вчена рада Університету вважає за необхідне зосередити увагу колективів факультетів/ інститутів на необхідність посилення національно-патріотичного виховання студентської молоді та її підготовку з державної мови для забезпечення необхідної фахової компетентності.
Зважаючи на зазначене вище, Вчена рада ухвалює:
- Доповідь голови Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань проф. Г.Ф. Семенюка «Національно-патріотичне виховання студентської молоді та мовна підготовка як важливий чинник формування фахової компетентності випускника Університету» взяти до відома, обговорити її на засіданнях вчених/ педагогічних рад факультетів/ інститутів, коледжів.
Відповідальні: декани факультетів/ директори інститутів, коледжів.
Термін виконання: до 01 липня 2018 року.
- Рекомендувати вченим радам факультетів/ інститутів розглянути питання про викладання дисциплін, які формують компетентності з української мови та історії України, і про підвищення кваліфікації викладачів цих дисциплін на неспеціальних факультетах/ в інститутах. Відповідним кафедрам інституту філології та історичного факультету програми зазначених навчальних дисциплін обов’язково узгоджувати з навчальними частинами тих підрозділів, для яких вони розроблені.
Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, голова Постійної комісії Вченої ради з питань організації освітнього процесу професор Л.І. Остапченко, директор інституту філології Г.Ф. Семенюк, декан історичного факультету І.К. Патриляк, директор НМЦ ОНП Університету А.П. Гожик, декани факультетів/ директори інститутів, директори коледжів, завідувачі відповідних кафедр.
Термін виконання: до 01 вересня 2018 року.
- Ректорату, Центру виховної роботи, Раді ветеранів разом з Центром комунікацій, Постійною комісією, Молодіжним центром культурно-естетичного виховання, Студентським парламентом (за згодою) розробити й затвердити Концепцію національно-патріотичного виховання студентської молоді Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2018-2022 рр., а також план заходів щодо її реалізації.
Відповідальні: перший проректор О.К. Закусило, голова Ради ветеранів Ф.М. Кирилюк, директор МЦКЕВ Університету Н.Є. Максименко, директор Центру комунікацій О.Л. Добржанська, голова Постійної комісії Вченої ради з гуманітарних питань проф. Г.Ф. Семенюк, голова Студентського парламенту Університету С.О. Гречка, декани факультетів/ директори інститутів.
Термін виконання: до 31 жовтня 2018 року.
- Практикувати включене навчання студентів Університету упродовж 1-3 місяців у ВНЗ України; активізувати на факультетах/ в інститутах процеси дистанційного й безпосереднього спілкування у формі семінарів, форумів, літніх фахових і галузевих студій студентів Університету зі студентською молоддю Донецької, Луганської областей, АР Крим, зокрема з ВНЗ, переміщених із тимчасово окупованої території.
Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, директор НМЦ ОНП А.П. Гожик, декани факультетів/ директори інститутів, студентські парламенти факультетів/ інститутів, коледжів, голова Студентського парламенту Університету С.О. Гречка.
Термін виконання: протягом навчального року.
- Рекомендувати кафедрам та безпосередньо викладачам, які забезпечують в Університеті викладання дисципліни «Вступ до університетських студій», висвітлювати у навчальному курсі зміст документів, які регламентують діяльність і взаємовідносини членів університетської спільноти, зокрема «Статут Київського національного університету імені Тараса Шевченка», «Етичний кодекс університетської спільноти» і «Концепцію національно-патріотичного виховання студентської молоді Київського національного університету імені Тараса Шевченка».
Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, декани факультетів/ директори інститутів, коледжів.
Термін виконання: протягом 2018/2019 навчального року.
- Звернути увагу керівництва інституту філології та історичного факультету, а також завідувачів відповідних кафедр Університету на необхідність посилення уваги до організації навчального процесу і підвищення вимогливості до вивчення української мови та історії України не тільки українськими студентами, а й студентами – громадянами зарубіжних країн.
Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, директор інституту філології проф. Г.Ф. Семенюк, декан історичного факультету проф. І.К. Патриляк,
начальник підготовчого відділення Г.О. Усатенко, завідувачі відповідних кафедр (персонально).
Термін виконання: протягом навчального року.
- Відновити в підрозділах Університету інститут кураторства для активізації соціокультурної та національно-патріотичної роботи зі студентством. Для цього затвердити «Положення про куратора академічної групи» та розробити відповідні нормативні документи з обліку кураторської роботи та включення її до педагогічного навантаження викладача.
Відповідальні: проректор з науково-педагогічної роботи В.А. Бугров, директор НМЦ ОНП А.П. Гожик, директор Центру комунікацій О.Л. Добржанська, декани факультетів/ директори інститутів, голова Студентського парламенту Університету С.О. Гречка.
Термін виконання: до 31 жовтня 2018 року.
- Інформацію про хід виконання ухвали заслухати у квітні 2019 року.
- Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на першого проректора О.К. Закусила.